Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошанівка

Пошанівка, -ки, ж. Хорошее обращеніе, бережность. Як він буде довго носити свиту, коли у нього одежі ніякої пошанівки нема: чи сльота, чи шо, все в новій шарґає. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАНІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАНІВКА"
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Лампада, -ди, ж. Лампада. Перед Пречистою горить лампада уночі. Шевч. 555. Ум. лампадка. Стор. II. 110.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Надхну́ти Cм. надихати.
Обділити Cм. обділяти.
Пиняво нар. Медленно. Робота йде пиняво. Вх. Зн. 48.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШАНІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.