Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похизуватися
похил
похилий
похилистий
похилисто
похилити
похило
похильний
похильчастий
похиляти
похилятися
похимерувати
похимородити
похиріти
похирляти
похистити
похит
похитати
похитатися
похитити
похитнути
похитнутися
похитрувати
похитувати
похитуватися
похитуні
похід
похідний
похідній
похідня
похіп
похіпкий
похіпко
похіпливий
похіснуватися
похлепнутися
похлептати
похлинатися
похлібити
похлопні
похлюпостатися
похлянути
похмарити
похмарити 2
похмаритися
похмаріти
похмарний
похмарно
похмелити
похмеляти
похмелятися
похмілля
похмільний
похмуратися
похмурий
похмуритися
похмуріти
похмурний
похмуро
похнюпа
похнюпий
похнюпити
похнюпитися
поховання
поховати
поховатися
поход
похода
походеньки
походець
походжати
походистий
походити
походити 2
походна
походне
походній
походонька
походючий
походющий
походящий
похожалий
похожати
похолодити
похолоднішати
похолонути
похоп
похопити
похопитися
похопливий
похопний
похоріти
похорон
похоронка
похоронний
похороння
похорошуватися
похорувати
похоруватися
похотіти
похотітися
похочувати
похочуватися
похрамини
похребт
похребтина
похресник
похресниця
похрестини
похрестити
похреститися
похристосатися
похробостіти
похропти
похрумати
похрумкати
похрумтіти
похрумчати
похрупати
похрустати
Відліг, -логу, м. на відліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. Cм. навідли, навідлі.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Засла́ти Ii, -ся. Cм. застилати, -ся.
Ізн.. Cм. зн...
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. МВ. ІІІ. 93.
Користний, -а́, -е́ Полезный, выгодный. Щось оці дрова не дуже користні: витопили — ні хуху, ні духу. Харьк. г. Спориш дуже корыстна трава.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Морга́й, -гаю, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть гай, під гаєм моргай, під моргаєм сопай, під сопаєм хапай.
Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич. Ном. № 426.
Нас спонсорують: