Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Овсі нар. = зовсім.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому.
Рибка, -ки, ж.
1) Ум. отъ риба.
2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Ганнусю, рибко, душно, любко!
2) Нас. Lipisma saccharinum.
4) варе́на рибка. Родъ игры. Ум. рибонька, рибочка.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.
Черен, -на, м. 1) = леміш. 2) Черенокъ (ножа).