Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похизуватися
похил
похилий
похилистий
похилисто
похилити
похило
похильний
похильчастий
похиляти
похилятися
похимерувати
похимородити
похиріти
похирляти
похистити
похит
похитати
похитатися
похитити
похитнути
похитнутися
похитрувати
похитувати
похитуватися
похитуні
похід
похідний
похідній
похідня
похіп
похіпкий
похіпко
похіпливий
похіснуватися
похлепнутися
похлептати
похлинатися
похлібити
похлопні
похлюпостатися
похлянути
похмарити
похмарити 2
похмаритися
похмаріти
похмарний
похмарно
похмелити
похмеляти
похмелятися
похмілля
похмільний
похмуратися
похмурий
похмуритися
похмуріти
похмурний
похмуро
похнюпа
похнюпий
похнюпити
похнюпитися
поховання
поховати
поховатися
поход
похода
походеньки
походець
походжати
походистий
походити
походити 2
походна
походне
походній
походонька
походючий
походющий
походящий
похожалий
похожати
похолодити
похолоднішати
похолонути
похоп
похопити
похопитися
похопливий
похопний
похоріти
похорон
похоронка
похоронний
похороння
похорошуватися
похорувати
похоруватися
похотіти
похотітися
похочувати
похочуватися
похрамини
похребт
похребтина
похресник
похресниця
похрестини
похрестити
похреститися
похристосатися
похробостіти
похропти
похрумати
похрумкати
похрумтіти
похрумчати
похрупати
похрустати
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня. Харьк. у.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Нага́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Налаяться.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець. Черниг.
Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Ном. № 46. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Чуб. III. 328. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш. Чуб. V. 125.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала. Волч. у.
Сталь, -лі, ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.
Нас спонсорують: