Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин.
Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. 2) Родъ писанки. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати.
Гра́йворон, -на, м. = Гайворон.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2.
Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Посудок, -дку, м.
1) = посуда.
2) Утварь. Украла дещо з посудну.
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. Співочу птицю чути.
