Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш.
Кашоварість, -рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт?
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Ум. погрібець. В погребці замурувався. Маленький погрібець повен яєць.
Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище въ вилкѣ — черенокъ рукоятка въ пилѣ въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой у келефа — верхняя часть, за которую держится рука ручка у огнива у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника у триба ( 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). 6) Одна полоса покоса. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила.
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L.