Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Барильний, -а, -е. Принадлежащій боченку, боченочный. Барильний обруч.
Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Замика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Замикайте, діти, двері. Шевч. Як коня вкрали, він тоді станю замкнув. Ном. № 6625. Прич. стр. зами́на́ний. Це́рква замикана. Чуб. III. 40. 2) Заключать, заключить, запирать, запереть. Замикали Настю, — вона було таки втече. МВ. ІІ. 47. 3) Заграждать, заградить, преграждать, преградить. Замкло їм мову. 4)гу́бу, уста́. Зажать ротъ, принудить замолчать. Людям губи не замкнеш. Ном. № 6986. Як би вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнулоб їй уста. Г. Барв. 378. 5)очі. Сомкнуть, закрыть глаза. Замкну я очі ворогам. Мл. л. сб. 300.
Незгірший, -а, -е. Не плохой, довольно хорошій. І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду, і заможненька. Г. Барв. 407.
Опікати, -ка́ю, -єш, сов. в. опекти, -чу, -че́ш, гл. 1) = обпікати. 2) Только несов. в. Опекать.
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити. Гол. II. 376.
Нас спонсорують: