Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Як упаде жовтий листок з тої буковини. 2) Буковый лѣсъ. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину...
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица.
Живи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Три дні не живився, а красно дивився. Летить орел сизокрилий у поле живиться. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти).
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Заслабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Заболѣть. А в суботу заслабім, а в неділю лежала, в понеділок умерла.
Змолочувати, -чую, -єш, сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. А в вівторок снопів сорок пшениці нажала, а в середу повозила, в четверг змолотила.
Позживати, -ва́ємо, -єте, гл. Прожить (о многихъ). Ми з бабою вік позживали.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини.