Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене. Н. Вол. у.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ. Гол. Од. 68. Kolb. І. 43.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Г. Арт. (О. 1861. III. 101). Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Макс. (1849), 108. Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. Стор. 2) м. Волостной старшина. ЗОЮР. I. 46. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 4 66.
Нас спонсорують: