Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла.
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шле святого Ілію на вогняній колісниці.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж.
1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю.
2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ.
Ростанути Cм. роставати.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. труп'я голо́вка. Paros caudatus.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти.