Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепросини
перепросити
перепрохати
перепрошувати
перепрошуватися
перепрягати
перепрядки
перепрясти
перепугати
перепудитися
перепурхнути
перепускання
перепускати
перепуст
перепустити
перепустувати
перепхати
перепхнути
переп'ясти
переп'ят устати
переп'ятити
перераджувати
перералити
перералювати
перераховувати
перерва
перерванець
перервати
перервиця
переремигати
перерепанка
перерепатися
перерепетувати
перержавіти
переривати I
переривати II
перериватися
перериштувати
переріз
перерізати
перерізувати
перерік
перероб
переробити
переробляння
переробляти
перероблятися
перероджуватися
переростати
переруб
перерубати
перерубування
перерубувати
перерубуватися
перерумеґувати
пересаджувати
пересапувати
пересваритися
пересвистати
пересвідчення
пересвідчити
пересвідчувати
пересвідчуватися
пересвяткувати
переседіти
переселення
переселець
переселити
переселянин
переселяти
переселятися
пересердитися
пересердя
пересиджувати
пересилати
пересилити
пересинити
пересинювати
пересип
пересипати
пересипатися
пересихати
пересівати
пересідати
пересідлати
пересідлувати
пересікати
пересіл
пересісти
пересістися
пересічка
пересіяти
перескаком
перескакувати
перескаржити
перескік
пересклити
перескоком
перескочити
переслабувати
переславити
переслати
переслідувати
переслухати
пересмажити
пересмажувати
пересмалити
пересмалювати
пересмердіти
пересмикати
пересмикнути
пересміхатися
пересміяти
пересміятися
пересмолити
пересмуга
пересмуткувати
пересниця
переснувати
пересовувати
Завзя́ток, -тку, м. Враждебныя чувства, непріязнь, злобное отношеніе къ кому. Має на мене завзяток. Вх. Зн. 18.
Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть. Камен. у.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене. Черн. Губ. Вѣд. 1853, стр. 61.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни. АД. І. 94.
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. МПр. 66.  
Щебетій, -тія, м. = щебетун. Желех.
Нас спонсорують: