Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
За́вороть, -ті, ж. 1) = заворотень 1. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору.
Замі́нка, -ки, ж. = заміна 1. Дам в замінку.
Ільтиця, -ці, ж.
1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа.
2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу.
3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Пічовий, -а́, -е́ Печной. пічова лопата. Лопата для сажанія хлѣба въ печь.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать.
Флов, -ва, м. = вовк, Cams lupus.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.
