Вітрогонка, -ки, ж. Вѣтренница.
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Збави́тель, -ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя.
Кримкуватий, -а, -е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі.
Ля́ля, -лі, ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = ля́лька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода, у ногъ ея кладуть вѣнки изъ зелени, а она затѣмъ раздаетъ подругамъ молоко, сыръ, масло, вѣнки, и пр. Ум. ля́лька, ля́лечка.
Непевне нар.
1) Невѣрно, ненадежно, сомнительно.
2) Неувѣренно.
3) Подозрительно; не внушая довѣрія; странно.
4) Опасно.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих.
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво.
2) у праву руч. Вправо.
3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. під пяну руч. Подь пьяную руку. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними.
5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним.
6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре.
7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. І син за нею руч тягне. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне.
8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником.
9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Громада почала схилятися на руч Грицькову. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло.
10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу.
11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть.
12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь.
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. Почала й тітка мене всовіщати.
