Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посолодіти
посолодкий
посолодко
посолодшати
посолоніти
посолонцювати
посольство
посольський
посопти
посороматися
посоромити
посоромитися
посоромно
посортувати
посотникувати
посохляний
посохнути
посохти
посохтувати
поспадати
поспасибіти
поспати
поспатися
поспашувати
поспекатися
поспивати
поспиватися
поспит
поспитати
поспитатися
поспихати
поспів
поспівати I
поспівати II
поспів'я
поспіл I
поспіл II
поспілий
поспіль
поспільство
поспінути
поспіратися
поспіти
поспіх
поспішати
поспішатися
поспішний
поспішно
посплітати
посплітатися
посповняти
посповнятися
посполитий
посполитися
посполиця
посполу
поспольний
поспольство
поспонувати
поспорожняти
поспорожнятися
поспособійка
поспотикатися
посправляти
поспродувати
поспродуватися
поспрошувати
поспускати
посрібнити
посрібрити
посрібритися
поссати
постав
постава
поставати
поставати II
поставець
поставити
поставитися
поставкувати
поставління
поставляти
поставлятися
поставний
поставник
постадникувати
постадниця
постанець
постанова
постановити
постановляти
постаратися
постарий
постаритися
постаріти
постаростувати
постарувати
постарчати
постаршинувати
постати
постаткувати
постать
постачати
постачатися
постебнувати
постелечка
постелити
постеління
постель
постельниця
постеля
постеляти
постелятися
постерегти
постерігання
постерігати
постерігатися
постернак
постигати
постиденний
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница. Аф.
Леле́кати, -чу, -чеш, гл. Вопить, стонать. Леле 2чу-леле 2чу, — поки то встану. Вона нездужає — всю ніч леле 2че. Борз. у.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Мил. 125. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває. Екатер. г.
Намо́вити, -ся. Cм. намовляти, -ся.
Переїхати Cм. переїздити.
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева. Гн. І. 123.
Услугування, -ня, с. Прислуживаніе.
Нас спонсорують: