Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посолодіти
посолодкий
посолодко
посолодшати
посолоніти
посолонцювати
посольство
посольський
посопти
посороматися
посоромити
посоромитися
посоромно
посортувати
посотникувати
посохляний
посохнути
посохти
посохтувати
поспадати
поспасибіти
поспати
поспатися
поспашувати
поспекатися
поспивати
поспиватися
поспит
поспитати
поспитатися
поспихати
поспів
поспівати I
поспівати II
поспів'я
поспіл I
поспіл II
поспілий
поспіль
поспільство
поспінути
поспіратися
поспіти
поспіх
поспішати
поспішатися
поспішний
поспішно
посплітати
посплітатися
посповняти
посповнятися
посполитий
посполитися
посполиця
посполу
поспольний
поспольство
поспонувати
поспорожняти
поспорожнятися
поспособійка
поспотикатися
посправляти
поспродувати
поспродуватися
поспрошувати
поспускати
посрібнити
посрібрити
посрібритися
поссати
постав
постава
поставати
поставати II
поставець
поставити
поставитися
поставкувати
поставління
поставляти
поставлятися
поставний
поставник
постадникувати
постадниця
постанець
постанова
постановити
постановляти
постаратися
постарий
постаритися
постаріти
постаростувати
постарувати
постарчати
постаршинувати
постати
постаткувати
постать
постачати
постачатися
постебнувати
постелечка
постелити
постеління
постель
постельниця
постеля
постеляти
постелятися
постерегти
постерігання
постерігати
постерігатися
постернак
постигати
постиденний
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Підкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати... на виборах. К. Кр. 39.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Полуденок, -нка, м. Полдникъ. Грин. III. 204. Се вже була остання чарка після полуденку. Св. Л. 323. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. Гол. І. 203.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Слухняно, слух'яно, нар. Послушно. Не може піти слідком за своїм серцем так слухняно, як мала дитина. Левиц. Пов. 283. Ум. слухняненько, слух'яненько. Вони слухняненько коло мене посідали. МВ. ІІ. 116.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Нас спонсорують: