Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посолодіти
посолодкий
посолодко
посолодшати
посолоніти
посолонцювати
посольство
посольський
посопти
посороматися
посоромити
посоромитися
посоромно
посортувати
посотникувати
посохляний
посохнути
посохти
посохтувати
поспадати
поспасибіти
поспати
поспатися
поспашувати
поспекатися
поспивати
поспиватися
поспит
поспитати
поспитатися
поспихати
поспів
поспівати I
поспівати II
поспів'я
поспіл I
поспіл II
поспілий
поспіль
поспільство
поспінути
поспіратися
поспіти
поспіх
поспішати
поспішатися
поспішний
поспішно
посплітати
посплітатися
посповняти
посповнятися
посполитий
посполитися
посполиця
посполу
поспольний
поспольство
поспонувати
поспорожняти
поспорожнятися
поспособійка
поспотикатися
посправляти
поспродувати
поспродуватися
поспрошувати
поспускати
посрібнити
посрібрити
посрібритися
поссати
постав
постава
поставати
поставати II
поставець
поставити
поставитися
поставкувати
поставління
поставляти
поставлятися
поставний
поставник
постадникувати
постадниця
постанець
постанова
постановити
постановляти
постаратися
постарий
постаритися
постаріти
постаростувати
постарувати
постарчати
постаршинувати
постати
постаткувати
постать
постачати
постачатися
постебнувати
постелечка
постелити
постеління
постель
постельниця
постеля
постеляти
постелятися
постерегти
постерігання
постерігати
постерігатися
постернак
постигати
постиденний
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. ІІІ. 655.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли. Желех.
Облягати, -га́ю, -єш, сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва. 2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. ЗОЮР. II. 256. 3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. Чуб. І. 160. 4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Г. Барв. 99. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. Чуб. 5. 557. 5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить. 6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Мнж. 31. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь. Мнж. 42.
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.
Нас спонсорують: