Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Майбу́ть нар. = мабуть. У нас ще до якої пори не видко сарани, але вже близько, хутко майбуть добереться і до нас.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Недолюд, -да, м. = недолюдок. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога.
Обов'язок, -зку, м. Обязательство; обязанность, долгъ.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл. — до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ).
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Сергій, гія, м. Плеть. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра.
