Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Ум. білобокенький.
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав.
Гонча́рня и ганча́рня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Загнива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загинати́ся и загни́тися, -ни́шся, -є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту.
2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати.
Сівбиця, -ці, ж. Зерно для посѣва. Будем сіяти жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку сівбицю.
