Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солуква

Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛУКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛУКВА"
Білобородий, -а, -е. Съ бѣлой бородой, бѣлобородый. Ум. білобороденький.
Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. ведмеденятко. Чуб. II. 155.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ. Фр. Пp. 138.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Змертвіти, -вію, -єш, гл. Помертвѣть, обмереть, сильно испугаться. Оксана так і змертвіла. Кв. І. 204.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛУКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.