Гей! I меж.
1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку.
2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять.
3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде.
4) гей-си = шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати.
Гляба нар. Невозможно, напрасно Де.... чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Зада́рь нар. = задар.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл.
1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила.
2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Ум. халупчи́нка.
Ху! меж.
1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає.
2) Фу! Ху на його зовсім!
Чорнохлібний, -а, -е. О пищѣ: состоящій изъ одного чернаго хлѣба. Ховають у торби своє чорнохлібне снідання.