Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соненько

Соненько, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОНЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОНЕНЬКО"
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Дерев'яни́й, -а́, -е́. 1) Деревянный. К. ЧР. 81. Дерев'яна стіна. Ком. II. 52. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я. Чуб. V. 1135.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Опухнути. Cм. опухати.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Циганя, -няти, с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Рудан. ІІІ. 102. Ум. циганя́тко. Рудан. І. 97.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОНЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.