Безна, -ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила.
Здебі́льша, здебі́льшого, нар. Большей частью; болѣе-менѣе. Поприбірав у хаті здебільшого.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять.
Оживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Поважати, -жаю, -єш, гл. Уважать, чтить. Ой поважай стару матір, хоч вона й не рідна. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ей шати мої, шати! пийте, гуляйте: не мене шанують, бо вас поважають.
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш.
