Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Ум. йо́рочка.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Голова в кучерях, як у золотому вінку. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый.
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною.
Трейчи нар. = тричи. Обійди трейчи кругом церкви. Крикнув чорний ворон трейчи у байраці.