Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прашувати
пращикувати
пращур
пращурка
пре..
превелебний
превсякий
предвік
предвічний
предківський
предківщина
предків'я
предковецький
предковий
предковіковий
предковіцький
предковічний
предміщанин
предозвілля
предок
предокучити
представитися
представлятися
предся I
предся II
предузвілля
предці
прежній
през
презвірх
презирство
презмагати
прейма
прекладати
прекрасен
прекрасно
прем
премиленний
преміч
премудрий
премудрість
премудро
преномерант
преогорчати
препір
преподобитися
преподобний
преподобник
преподобниця
пресподниця
престіл
престільниця
претак
претінка
префект
прецінь
преч
пречиста
пречудо
при
прибавити
прибавка
прибавляти
прибавлятися
прибагати
прибагом
прибажний
прибачити
прибгати
прибеґа
прибивати
прибиватися
прибивач
прибирати
прибиток
прибичовувати
прибігати
прибігнути
прибідок
прибіжанин
прибій
прибійниця
прибік
прибілий
прибільшати
прибільшатися
прибір
прибірання
прибірати
прибіратися
прибірний
прибірниця
прибіч
прибічи
прибічник
приблагати
приближність
приблуда
приблудити
приблудний
приблукати
приборкати
приборкувати
прибочний
прибочок
прибрати
прибрести
прибрехати
прибрехнути
прибріхувати
прибувати I
прибувати II
прибудовувати
прибулий
прибути
прибутний
прибутній
прибуток
приваб
приваба
Бублишниця, -ці, ж. = бублейниця.
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Ґловень, -вня, м. Доска, которою прикрывается заборъ или частоколъ поверхъ ушул.
Дочасто́вувати, -вую, -єш, сов. в. дочастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить потчивать.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Розмішувати II, -шую, -єш, сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Шитінки, -нок, ж. мн. = шитки. Паняночки шитінки шили. АД. І. 33.
Нас спонсорують: