Гамуз, -зу, м.
1) Мякоть, мязга.
2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз.
3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи).
Кубло, -ла, с.
1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває.
2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є.
3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла?
4) = водня. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають.
Поодл.. Cм. повідл..
Сп'ясти, -ся. Cм. спивати, -ся.