Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Мет. 123. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. Н. п. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась. МВ. І. 25.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Присмажка, -ки, ж. = присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. Г. Барв. 503. От ніщимня страва смашна без присмажки. Г. Барв. 441.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Роскидати, -да́ю, -єш, сов. в. роскидати, -даю, -єш, одн. в. роскинути, -ну, -неш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидывать, раскидать, раскинуть. Бідні роскидають, а багаті збірають. Ном. № 1361. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. 2) Разрушать, разрушить, разобрать (постройку). А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. Ном. № 10289. 3) Раскидывать, раскинуть врозь. Лежить собі на пісочку, білі рученята роскидала. Шевч. 24. 4) Простилать, простлать, разослать. Роскиньте ж, небожата, червоний цвіт славетний по чорній сумній домовині Тарасовій. К. (О. 1861. VI. 31).
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Харьк. Чом ти не косиш свого проса? Рудч. Ск. І. 54. Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Ном. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Ном. № 8677. Воли мої половії, чому не орете? Н. п. чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. МВ. ІІ. 33. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. МВ. ІІ. 89. 2) Чому. Дат. пад. отъ що.
Чорноризка, -ки, ж. = черниця. К. ПС. 79.
Нас спонсорують: