Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкопувати

Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОПУВАТИ"
Багул, -ла, м. Тюкъ. Отсюди положіть два багули. Шейк.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Ганчіряний, -а, -е. Тряпичный. Конст. у.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Дра́та, -ти, ж. Притѣсненіе, поборъ. Закр.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. Посл.
Холіра, -ри, ж. = холера. ЕЗ. У. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.