Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підківка

Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКІВКА"
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Діптя́нка, -ки, ж. Проститутка. Мандрьохи, хльорки і діптянки, що продають себе на час. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Ном. № 12632. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 226. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається. Чуб. V. 1158.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.