Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушити
пушка
пушкарський
пушкарь
пушок
пуща
пущадло
пущальний
пущання
пущення
пхати
пхатися
пхе!
пхекати
пхикання
пхикати
пхинькати
пхиць!
пхицьнути
пхнути
пху!
пчих! I
пчих II
пчиханє
пчихати
пчівняк
пчілка
пчола
пчолинець
пчолячий
пшениця
пшеничина
пшеничисько
пшеничише
пшеничка
пшеничниця
пшенишний
пшенишник
пшенишниця
пшенишнище
пшик!
пшикати
пшінка
пшінце
пшоно
пшоняний
пшоняник
пштирок
п'явиця
п'явка
п'явушник
п'ядак
п'ядики
п'ядити
п'ядь
п'яла
п'ялечка
п'ялило
п'ялка
п'яло
п'яльці
п'яльця
п'яненний
п'яний
п'яництво
п'яницюга
п'яниця
п'яничка
п'янісінький
п'яніти
п'яно
п'янство
п'януватий
п'янчити
п'янюга
п'янюжка
п'ясти
п'ястися
п'ята
п'ятак
п'ятаковий
п'ятаччя
п'яташний
п'ятдесят
п'ятдесятеро
п'ятдесятий
п'ятдесятка
п'ятдесятолітній
п'ятенятко
п'ятерик
п'ятеро
п'ятиголовий
п'ятидесятий
п'ятизлотник
п'ятий
п'ятикутний
п'ятикутник
п'ятилітній
п'ятиліток
п'ятимісячний
п'ятина
п'яти-перстень
п'ятипиришниця
п'ятисотник
п'ятінка
п'ятірко
п'ятка
п'ятнадцятеро
п'ятнадцятий
п'ятнадцятка
п'ятнадцять
п'ятнайцятий
п'ятник
п'ятниця
п'ятнишний
п'ятнувати
п'ятра
п'ятрини
п'ятсот
п'ять
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. Кв. II. 239, зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. Рудч. Ск. II. 9. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу. Сим. (Хата, 215).
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Пам'яткий, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде. Конст. у.
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать. Грин. II. 247.
Нас спонсорують: