Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятизлотник

П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИЗЛОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИЗЛОТНИК"
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Д'але́ сз. = Але́.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, дру́жонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Ном. № 4692. Розжалувавсь, як Бог над раком. Ном. № 4684.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами. Угор.
Червононогий, -а, -е. Красноногій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТИЗЛОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.