Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L.
Заходыты 2, -джу, -дышъ, гл.
1) Начать ходить, приняться ходить, заходить. Вставь и заходывъ по хати. ходоромъ заходыты. Задрожать, задвигаться. Въ його земля ажъ ходоромъ заходить, И задрижять йіи стовпы-пидпоры.
2) Обносить. Нови чоботи треба заходити по сухому.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ.
Окоман и окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Роспліскувати, -кую, -єш, сов. в. росплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Расплескивать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Спрягти 2, -ся. Cм. спрягати, -ся.
