Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Ум. гайдарик.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Іде собі покволом.
Поріжок, -жка, м.
1) Ум. отъ поріг.
2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ.
Сумлінний, -а, -е. Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Сумлінна жінка.
Талап! меж.
1) Для выраженія паденія во что либо жидкое; для выраженія брызговъ какой либо жидкости. Грязюка з колеса талап на нього.
2) Для выраженія удара чѣмъ нибудь плоскимъ. Він його талап долонею по пиці. талап-талап! Для выраженія плаванія, бултыханія руками или лапами животнаго.
