Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залютувати

Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮТУВАТИ"
Брескиня, -ні, ж. Абрикосъ, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. брескинка.
Віджинатися, -наюся, -єшся, гл. О жнецѣ: работая, обгонять остальныхъ жнецовъ. Оджинатись од женців.
Жахо́та, -ти, ж. Ужасы, страхи.
Легво, -ва, с. = лігво.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Нави́няний, -а, -е. Навитый, намотанный. На кийочку навиняний льон. Мет. 263.
Поро́бок, -бка, м. = Уток. Н. Вол. у. МУЕ. III. 15. ЕЗ. V. 223.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Розний, -а, -е. и пр = різний и пр.
Токотати, -чу́, -чеш, гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо. Мир. Пов. І. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.