Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятак

П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. Ум. п'ятачок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТАК"
Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Обтяжний, -а, -е. Тяжелый, довольно тяжелый. Вх. Уг. 225.
Поперемахльовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и перемахлювати, но во множествѣ.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. (Спб. 1863). 2) У Гребенки: басня. (Греб. 361).
Роздзяпити, -ся. Cм. роздзяплювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.