Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м.
1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Вишні так і висять китяхами.
2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло.
3) Метелка проса.
Клепець, -пця́, м.
1) = клепач 1.
2) Рыба. Abramis sapa (Pall).
Легу́шка, -ки, ж. = легеня.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл.
1) Раздалбливать, раздолбить.
2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен.
