Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позастоювані
позастромлювати
позастругувати
позастрявати
позасувати
позасуджувати
позасукувати
позасушувати
позатаскувати
позатаювати
позатверджувати
позатикати
позатикуватися
позатиллю
позатирати
позатихати
позатікати
позатісувати
позатліватися
позатовкувати
позатомлювати
позатопляти
позатоптувати
позаторік
позаторішній
позаточувати
позатримувати
позатрушувати
позатруювати
позатягати
позауш
позахарчовувати
позахлюпувати
позахлюпуватися
позахлявати
позаховувати
позаходити
позаходитися
позахолоджувати
позахолонювати
позахоплювати
позацвітати
позацвітитися
позацвітувати
позаціловувати
позацьковувати
позачаровувати
позачинювати
позачитуватися
позачіплювати
позачісувати
позачісуватися
позашивати
позашиватися
позашильовувати
позашморгувати
позашпилювати
позащіпувати
позбавити
позбавитися
позбавляти
позбивати
позбиватися
позбирати
позбиткувати
позбиткуватися
позбігати
позбігатися
позбірати
позбіратися
позбовтувати
позбувати
позбуджати
позбуджатися
позбудовувати
позбужати
позбутися
позвати
позверховний
позверховно
позвивати
позвикати
позвисати
позвичайнішати
позвінчувати
позвірчувати
позвіювати
позводити
позводитися
позвозити
позволити
позволитися
позволяти
позворушувати
позвужувати
позв'язувати
позв'язуватися
позгадувати
позганяти
позгасати
позгинати
позгнивати
позгнущатися
позгоджуватися
позгодовувати
позголювати
позгонити
позгортати
позгортатися
позгрібати
позгрібувати
позгромаджувати
позгублювати
поздавати
поздавлювати
поздаровувати
поздвигати
поздержувати
поздирати
поздиратися
Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.
Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Чуб. VII. 408 и Залюбовск. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. МУЕ. ІІІ. 13, 24. Міток із матірного прядіво. КС. 1893. VII. 80. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Чуб. V. 553. Хто мені буде чужі мітки одпрядать? Мил. 219.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Стрітенний, -а, -е. куми. Встрѣчные кумовья. Мил. 22.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Нас спонсорують: