Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позастоювані
позастромлювати
позастругувати
позастрявати
позасувати
позасуджувати
позасукувати
позасушувати
позатаскувати
позатаювати
позатверджувати
позатикати
позатикуватися
позатиллю
позатирати
позатихати
позатікати
позатісувати
позатліватися
позатовкувати
позатомлювати
позатопляти
позатоптувати
позаторік
позаторішній
позаточувати
позатримувати
позатрушувати
позатруювати
позатягати
позауш
позахарчовувати
позахлюпувати
позахлюпуватися
позахлявати
позаховувати
позаходити
позаходитися
позахолоджувати
позахолонювати
позахоплювати
позацвітати
позацвітитися
позацвітувати
позаціловувати
позацьковувати
позачаровувати
позачинювати
позачитуватися
позачіплювати
позачісувати
позачісуватися
позашивати
позашиватися
позашильовувати
позашморгувати
позашпилювати
позащіпувати
позбавити
позбавитися
позбавляти
позбивати
позбиватися
позбирати
позбиткувати
позбиткуватися
позбігати
позбігатися
позбірати
позбіратися
позбовтувати
позбувати
позбуджати
позбуджатися
позбудовувати
позбужати
позбутися
позвати
позверховний
позверховно
позвивати
позвикати
позвисати
позвичайнішати
позвінчувати
позвірчувати
позвіювати
позводити
позводитися
позвозити
позволити
позволитися
позволяти
позворушувати
позвужувати
позв'язувати
позв'язуватися
позгадувати
позганяти
позгасати
позгинати
позгнивати
позгнущатися
позгоджуватися
позгодовувати
позголювати
позгонити
позгортати
позгортатися
позгрібати
позгрібувати
позгромаджувати
позгублювати
поздавати
поздавлювати
поздаровувати
поздвигати
поздержувати
поздирати
поздиратися
Бачність, -ности, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачности. Ном. № 11446. мати на бачності. Имѣть въ виду. матися на бачності. Быть на сторожѣ, быть осторожнымъ. Cм. обачність.
Близнюк, -ка, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. КС. 1898. VII. 46. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. КС. 1882. IX. 459, 461. б) Двѣ деревянный посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Шух. I. 251. Ум. близнючок.
Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Морд. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. ЗОЮР. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. Чуб. V. 3. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. Ном. № 3840. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Шевч. 27. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. Н. Вол. у. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Ном. № 414. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Мет. 394. Дамся ж я їм у знаки! Стор. МПр. 99. 5)на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. Федьк. Пов. 6)в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. Шевч. 7)на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Г. Барв. 218. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. Г. Барв. 422. 8)у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. ЗОЮР. II. 52. 9)на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Здобува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. здобу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Добывать, добыть, раздобывать, раздобыть, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Надвоє баба ворожила: або здобути, або дома не бути. Ном. № 5616. Царство небесне здобувається силою. Єв. Мт. XI. 12. Що за користь чоловікові, коли здобуде світ увесь? Св. Мр. VIII. 36. Розуму за гроші не здобудеш. К. Іов. 60.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. МВ. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. Г. Барв. 168. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Ном. № 10131.  
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. ЕЗ. V. 146. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила. О. 1861. XI. Св. 54.
Шкурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.
Нас спонсорують: