Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позвозити

Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВОЗИТИ"
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Видобрити, -рю, -риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.
Гу́сю, меж. = Гусь. Вх. Лем. 406.
Зашмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Нагоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть.
Напеле́хати, -ха́ю, -єш, гл. Нарвать, набрать много. Дивись, напелехала цілу запаску яблук. Напелехала повну тарілку вишень. Левиц. Пов. 216.
Няньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Субітній, -я, -є. Субботній. Не жаль мені меду й вина, а жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545. Субітнім штихом та на недільний лад. Ном. № 6655.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.