Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позв'язуватися

Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. Ум. Дійни́чка. Ном. № 334.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла. Черк. у.
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Повісняний, -а, -е. не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини. Вх. Зн. 5.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Почередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ коровъ.
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.