Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. 2) мн. Родъ игры. Ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ.
Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. 2) Назначать, назначить. П'ять овечат, що їй призначали. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта.
Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили.
Футик, -ка, футко, -ка, футок, -тка, м. = худко, худок.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
