Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік.
Сталя, -лі, ж. = сталька.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница.
