Відкраювати, -краюю, -єш, сов. в. відкраяти, -краю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть.
Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця.
Удоволити, -ся. Cм. удоволяти, -ся.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун.
