Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

патлама

Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр. Вас. 207. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАТЛАМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАТЛАМА"
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Зжилова́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться жесткимъ.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Підвірок, -рка, м. = підворок. Борз. у.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАТЛАМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.