Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

процвиндрювати

Процвиндрювати, -рюю, -єш, сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЦВИНДРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЦВИНДРЮВАТИ"
Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя. Мет. 403.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка. Желех.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Нявкання, -ня, с. Мяуканье.
Пліндрування, -ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека. Волч. у.
Утрачатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утратитися, -чуся, -тишся, гл. Издерживаться, издержаться, потратиться; понести убытокъ, Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За п'ять кіп! — Нащо ж так багато втратився? Ном. № 10570. І навіщо во ни на того коня втрачаються? Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не прийшлось даремне втратитись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЦВИНДРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.