Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кришка

Кришка, -ки, ж. 1) Ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИШКА"
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Небо, -ба, с. Небо. Бачить Бог з неба, що кому треба. Ном. № 73. (мн.: небеса и неба).
Понакришувати, -шую, -єш, гл. Накрошить.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься. Харьк.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо. К. ПС. 19.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.