Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

негодящий

Негодящий, -а, -е. Негодный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕГОДЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕГОДЯЩИЙ"
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Більмовий, -а, -е. Съ бѣльмомъ. Більмове око. ЕЗ. V. 156.
Відпродати Cм. відпродувати.
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Надуса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Надуваться, важничать. Богослов преважно розляжеться, підійме плечі, щоб ширші здавались, надусається... Св. Л. 229.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕГОДЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.