Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Пішов... брьохаться осокою та очеретами.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти.
Підбурок, -рка, м. Желѣзный, съ деревянной ручкой, багоръ для вытягиванія изъ воды пойманнаго сома, въ подмогу рыболовному крючку, которымъ обычно ловятъ сома.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ)
Сотворитель, -ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини.
