Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Польовниця, -ці, ж. = полуниця.
Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала?
2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Пробій, -бо́ю, м. Проходъ, проникновеніе куда силой. Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали. Ні, бабо, стій, бо я тебе не пущу!... Та ваба пробоєм іде.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно.
Чорнобривка, -ки, ж.
1) Чернобровая. Купив же я черевички своїй чорнобривці.
2) пт. Glareola malanoptera.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми.
