Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шушукання

Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 521.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУШУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУШУКАННЯ"
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Вадливо нар. = вадко. Уман. І. 104.
Дрібота́ння, -ня, с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує. Новомоск. у.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли. Чуб. V. 1051.
Опочити Cм. опочивати.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Росповсюджувати, -джую, -єш, сов. в. росповсю́дити, -джу, -диш, гл. Распространять, распространить.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл.кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого. Чуб. VI. 20.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Токариха, -хи, ж. Жена токаря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУШУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.