Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потупотіти

Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУПОТІТИ"
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Мли́во, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. Канев. у. У млин я з мливом раз прийшов. Млак. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. Камен. у. У нас і жмені млива немає. Камен. у. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне. Г. Барв. 393.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Паньматусин, -на, -не. Принадлежащій паньматусі. Се паньматусине слово. Г. Барв. 428.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.