Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

путимець

Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТИМЕЦЬ"
Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Броварський, -а, -е. Пивоварскій.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Попімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Чоловік попімстивсь на скотині за ту деревню.
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Сирітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сирота. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Статковитий, -а, -е. = статечний. Рк. Левиц.
Сховатися, -ва́юся, -єшся, гл. Спрятаться. Од людей сховаєшся, а од Бога ні. Нем. № 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУТИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.