Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Гукнув: здоров, дядьку! Загомонять самопали, гукнуть гаківниці.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Не було великого навозу у сей ярмарок.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Поганка, -ки, ж.
1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Ой не бий, милий, да через ту поганку.
2) Некрасивая.
3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку.
4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка.
5) Лихорадка.
6) Змѣя, Pelias chersea.
7) = веретільник, Anguis fragilis.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!...
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам.