Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют.
Докру́чувати, -чую, -єш, сов. в. докрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертѣть.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп.
Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus.
Начутися Cм. начуватися.
Прохолодно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Спожити Cм. споживати.
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Ум. стільчик.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.
