Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понамазувати

Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМАЗУВАТИ"
Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький. О. 1862. IV. 75.
Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы. Харьк. г. 2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували. 3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла. О. 1861. VII. 3. 4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Гол. І. 147. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі. К. Бай. 39.
Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Наму́лити Cм. намулювати.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину. K. МБ. XI. 146.
Полупанійка, -ки, ж. Жена полупанка. Дочки заміжніх козаків ходять у гостину до попівен або до полупанійок. О. 1861. XI. 112.
Понука, -ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАМАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.