Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригрудча

Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУДЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУДЧА"
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ. К. ПС. 38.
Змахнути Cм. змахувати.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.
Полутабенок, -нку, м. Родъ шелковой матеріи.
Рибаска, -ки, ж. Торговка рыбой. Полт.
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Тра-та-та! меж. для выраженія барабаннаго боя. Шейк.
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГРУДЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.