Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здитиніти

Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИТИНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИТИНІТИ"
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.
Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули. МВ. ІІ. 138.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Заморо́ка, -ки, ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Подольск. г. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на не́го упа́ли. Онъ лишился сознанія. Вх. Зн. 19. Употребляется въ приложеніи къ человѣку, способному заморо́чити — сбить съ толку, одурить, вскружить голову. Котрий хлопець заволока, то то моя заморока. Грин. III. 649. Ой дівчино-замороко, не йди замуж сюю року. Грин. III. 653.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = похнюпити. Голову посупив. Кв.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? КС. 1883. II. 394. Заськи, початухо, заськи! Мил. 156.
Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю. Рудч. Ск. II. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИТИНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.