Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здитиніти

Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИТИНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИТИНІТИ"
Закру́чувати, -чую, -єш, сов. в. закрути́ти, -кручу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Мет. 115. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Ном. № 3396. Закрутив веремія. Ном. № 3928. 2) Закручивать, закрутить (о вѣтрѣ). Як повіяв вітер, посіяв сніг зверху і знизу, далі як закрутило! О. 1802. IV. 87. 3) Зарабатывать, заработать пряденіемь. А Ганна грошей не жалувала... посилала, що було закрутить веретеном. Лев. І. 57. 4) сов. в. Закутить. Шо за тиждень заробе, усе у неділю прогуля. От раз... узяв він у хазяїна плату, та як закрутив. Мнж. 142.
Кілок, -лка, м. 1) Колышекъ. 2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна. Левиц. І. 26. 2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315. 4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі. МВ. І. 28. 5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей. Kolb. І. 57. 6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку. Ном. № 1259. 7) = заніз (у ярмі). Kolb. І. 67. 8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Рудч. Чп. 249. Ум. кіло́чок.
Начастувати, -ту́ю, -єш, гл. Напоить, угостить, употчивать. Начастували мене добре.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. 74. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.). 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. К. (Хата, 2). Діти почали переймати од неї пісні. Левиц. І. 406. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав. ХС. II. 192.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса. Вх. Лем. 452.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці. Черниг. у.
Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Холерний, -а, -е. 1) Холерный. 2) холерна трава. = холера 2. ЗЮЗО. I. 141.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИТИНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.