Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати.
Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе.
Заїдня́, -ні́, ж. Ссора, грызня. В хаті заїдня, колотнеча: содома піднялась, що й не сказати: Мася з матіррю зуб на зуб стинається.
Залу́чник, -ка, м. Раст. Xanthium Strumarium L.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися.
Комолий, -а, -е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea.
