Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину.
На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. без на́міру. Ненамѣренно.
Перемкнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переправиться, переѣхать, пробраться. За Дніпер перемкнутися.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Поставник, -ка, м. = ставник. Поставник горів.
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли).
