Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ.
Обвітряний, -а, -е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був.
Реготня, -ні, ж. = регітня. Скрізь гармидер та реготня.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Які солодісінькі години переживаю я.
Усихати, -хаю, -єш, сов. в. усох(ну)ти, -хну, -неш, гл. 1) Засыхать, засохнуть. Не принялись три ясени, тополя всихала. Верба усохла, похилилась. 2) Усыхать, усохнуть, отсыхать, отсохнуть. Бодай тобі, вражий сину, права рука всохла.
Чертець, -тця, м. = Чертіж.
